22 травня 2017 року над Красилівщиною вкотре лунали тарасові слова – район долучився до відзначення 156-ої річниці перепоховання праху Тараса Шевченка. Аби вшанувати пам’ять народного поета, біля пам’ятника Кобзаря в м.Красилів зібралися заступник голови райдержадміністрації Ірина Морозович, голова районної ради Василь Пасічник, міський голова Анатолій Жовтан, громадськість району. Під час літературно – музичної години «повернутися, щоб жити у серцях» школярі та чоловіче тріо районного будинку культури декламували вірші поета, виконували пісні на слова митця. Традиційно до підніжжя постаменту Т. Г. Шевченка поклали квіти.
Перепоховання Тараса Шевченка відбулося цього ж дня, тільки 156 років тому, на Чернечій горі під Каневом. Нагадаємо, помер він 10 березня 1861 року у Санкт – Петербурзі і був похований на Смоленському кладовищі. Та незабаром друзі Шевченка домоглися дозволу на перепоховання праху поета в українську землю, як він і заповідав:
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий…»
20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» прах Шевченка привезли до Канева, 22 травня у Успенському соборі відслужили панахиду і поховали українського генія на Чернечій горі, яку згодом перейменували на Тарасову. Влітку 1884 р. на Тарасовій горі збудували перший народний музей – «Тарасову світлицю», а на могилі встановили монументальний чавунний пам`ятник-хрест. У 1989 р. на цьому місці з’явився Шевченківський національний заповідник.
У Красилові пам’ятник Шевченкові встановили у 1965 році. Його загальна висота сягає 5 метрів 12 сантиметрів, з яких 3,30 м – статуя поета, а на п’єдесталі пам’ятника вмонтовано табличку з текстом:
І мене в сім’ї великій
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом…
