Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
Колективним договором установлюються всі можливі за даних соціально-економічних умов соціальні пільги, гарантії, компенсації понад встановлені Генеральною, галузевою і регіональною угодами, законодавством та регулюються соціально-економічні та трудові відносини між трудовим колективом і роботодавцем.
Перелік питань, які повинні бути урегульовані колективним договором, відображені у ст.13 Кодексу законів про працю України та ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди»:
- зміни в організації виробництва і праці;
- забезпечення продуктивної зайнятості;
- режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
- нормування і оплата праці;
- умови і охорона праці;
- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного
обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників; - гарантії діяльності профспілкової або інших представницьких
організацій.
Відповідно до Закону України від 23.09.2010 року № 2559-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплат заробітної плати» (яким внесені зміни до ст.115 Кодексу законів про працю України) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше 2 рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто, заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись в період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число.
Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті роботодавця, який має бути погоджено з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво.